2010-05-31 : Mozgoeб Metaxyeвitch : неприродні варіації ver_3.14

*** безтями... десь знову сумне надвечір’я безтями... лиш ближче уважні очі – не показуй мені язика – ти ж не хочеш... безтями... нарешті останняя злива безтями... лиш глибоко в серці сонце що це? наче пізні птахи наче пісні без втіхи безтями навіки... *** я мрію бути ліхтарем на темній вулиці, удвох стояти зі стовпом там, де панує тиша, нічним сумлінням розчинятися поволі… …той рикша, що пішоходам роздає зустрічні погляди… Надзимна соната гілкових обіймів – повільно згасає, займається знов, наляканим вогником серед вогнів тріоллю супутник наймення любов – здіймається вгору – плеяди і вище, смак зоряних посмішок – нотами слів дзюркоче-кричить, шепоче і кличе безжурна наповненість тиші в пітьмі. я сумую позастроково …малюю… танцює пудель кльово …я малюю… самі полишилися тіні – на стіні, на стелі, на тілі – не помічають світла – не зважаю, не ображаюсь… починаюсь з ночі, пильную на чиїсь очі, зірки колють у груди – чогось хочуть… …напевне пірнати у солоне море? *** Чом не бажаєш сховати мрії? …дивлюсь у небо очами тіні… На смерть не схоже вчорашнє диво – тримав за руку і йшов на зустріч – чому не знати – хто той – наступний? …чого ти плачеш, чи так смієшся… На смак знайоме, на погляд дивне? …роса лоскоче… …і знову хибне… *** я вдягаю окуляри і бачу неоновий місяць втрачаю свій стомлений погляд у подиху світу навколо раптова, як сутінки, зірка повз і скрізь яскравіє стою, зачарований, поруч мандрую потайки в серці... хто ще? *** Божевільний твіст твоїх очей – мене сюр кличе, ніч втрачає зміст ночей – якщо геть йдеш ти. Крок назустріч колу – я… це, наче, перший... Забракло сентиментів, бля, чи – бестій, натще. Під ногами – сяйво неба, догори-ногами-жест, горній левел – горщик-Земле – /кому сяє божий хрест. То ти – видіння в моїх мріях, елементе Ню, (по розбризканих платівках згадую мелодію) …мороз-парфюм, лоскоче /вогнем, стріляє в мозок, ад’ю, мій птах, не встигло жодне – лиш морок… *** Наздоганяє сили час бурхливим методом води, що в прірву знахабнілу встромивши стильний спис бажання, втечу мріє – блакитносферний вальс, кохане наше породілля – танцює, наче піснеструм, на біс тих кольорів магічнеє весілля – і в путь, по сонцесходах заобрійних вируша... ***

КОММЕНТАРИИ олейна 209551   2010-05-31 15:02 сюрмелодійності Та, что на ушко шептала 209562   2010-05-31 15:44 ничо не поняла, но за то, что про меня есть + Loffofora 209573   2010-05-31 16:26 а надзимна це яка? та шо над зимою? дуже холодна? сплюшка 209577   2010-05-31 16:40 третее снизу хорошо Olena Semenchuk 209586   2010-05-31 17:32 плюсег и ниипет Mozgoeб Metaxyeвitch 209592   2010-05-31 22:33 ---Loffofora 3 точно! сверх-зимняя соната... когда мороз где-то градусов падает до двадцатипяти... и ночной ветер при полной луне играет замерзшими ветками, заставляя их скри-петь... Mozgoeб Metaxyeвitch 209593   2010-05-31 22:38 ---Та, что на ушко шептала 2 а где про тебя? я тоже хочу знать - ведь это так искренне важно, когда человек вдруг прочувствовал... Та, что на ушко шептала 209608   2010-06-01 08:22 ---Mozgoeб Metaxyeвitch 7 дзюркоче-кричить, шепоче і кличе - а это разве не про меня? шучу. На самом деле + поставила за я сумую позастроково …малюю… танцює пудель кльово …я малюю… самі полишилися тіні – на стіні, на стелі, на тілі – не помічають світла – не зважаю, не ображаюсь… починаюсь з ночі, пильную на чиїсь очі, зірки колють у груди – чогось хочуть… …напевне пірнати у солоне море? nonhuman-girl 209664   2010-06-01 15:52 не мое, звыняйте

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17823.html