Немає нічого в мені справжнього: такого, як коник із сиру. Заплямлена совість, панчохи в дірах і прагнення бути кращою. А вулиці вперто цвітуть веснами, і хочеться стати травою. Бо я не борець за права, не воїн. Не вмію махати веслами. Трава – інтровертна, трава – праведна. Нікому не робить шкоди. А в мене складний генетичний код, тому я така неправильна. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17746.html |