скло у твоїх очах
холодіє стає тьмяним
ти пірнаєш у копна каштанів
у їх цвіті ховаєш стать
і легка розтаєш квітом
мов затьмарена сонцем зірка
озираєшся
цей
погляд
неможливо зустріти
ти ледь п"яна
і ці очі
розтинають мою
совість
на шматки розривають свідомість
ці льняні
надчутливі
крики
роздрібнили мої кроки
у всесвітньому
світлі сміху |
Olena Semenchuk | 207616 2010-05-08 00:51 |
Loffofora | 207629 2010-05-08 12:23 |
nlo | 207702 2010-05-09 13:15 |
Літ. редактор | 207706 2010-05-09 14:32 |
Літ. редактор | 207707 2010-05-09 14:53 |
Loffofora | 207773 2010-05-09 21:33 |
Літ. редактор | 207785 2010-05-09 22:57 |
Chinasky | 207788 2010-05-09 23:24 |
Wdr | 207789 2010-05-09 23:24 |
Та, что на ушко шептала | 207813 2010-05-10 07:18 |
олейна | 207898 2010-05-11 09:56 |
Шкалабалав | 207941 2010-05-11 11:36 |
ясмаленькойбуковки | 208566 2010-05-18 18:28 |
|
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17718.html
|