не помиляйтесь, світанки рахуючи.
у виборі перед одвічним сном: з рук виноградаря спити отруту чи з аптечної склянки добре вино. руки коханих пахнуть житом, долоні, що сіяла, вірним. і треба навчитись його ростити у будь-якій прірві. пожадливо шукане щастя не знайдеш. сльозами розводь акварелі. у казці життя ми всі лише зайди, бездомні міські менестрелі. чи є потойбіччя а чи немає, - квіткою чи сміттям - однаково, друже, ти помираєш тим, ким прожив життя. кажуть, найгірше гинуть самому й легко вмирати нещасним: коли тобі вдячні за твою втому - у цьому і є щастя. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17536.html |