Перехожі вдають, що їм начебто лінь
Підіймати погляди вище моїх колін. В них на екрані Не показують лиця. І мій шарф, як повітряний змій Розвіває вітер, я викрикну: «Стій!» Милій пані. Весна їй личить. Сенс життя певне приходить тоді, Коли бачиш, що всі крапки над І. І не знаєш, Нічого не знаєш… Клопітка справа – копатись в лайні, Краще глибоко дихати і радіти землі. Ти не знайдеш. Нічого не знайдеш. Нічого не... | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17528.html |