люди губляться починаються запливи в калюжі
весна сонце у вікна і мені вже не здужать не подужати думки що всі змінять своє положення відносно осі виконають обертання і стануть з близьких чужими розтануть як сніг зійдуть потонуть і крізь каламуть життя уже не розгледиш я перепрошую леді це ваші листки під снігом і знову з зупинки бігом я повертаюсь а ти? лежу і дивлюся в небо мовчу і блукаю містом напевно людям затісно льодяникова вулиця весною всі люди губляться П.С. і припадають губами одне до одного до шиї до лоба до вуха сплять голими але на одинці | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17502.html |