Єва викрала тепло Для тебе – І рай спорожнів, Розчахнувся великою зіницею І пестив її тінь Аж до воріт: Огортав її вітром, Обпікав сонячним промінням І нестримно цілував її ноги Своїми буйними травами. І Єва відчула, як Її найсамотніший сором Переростає в біль І лягає в глибину її очей – І були перші сльози, І Бог пізнав, Що таке Жінка, Та Єва вже викрала тепло Для тебе... | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17261.html |