2010-02-03 : valeria : Параноя

Я говорила не з тобою, та ти і поряд не стояв. Я говорила з темнотою, невиліковно хвора я. Температура, параноя, і сміх, і сльози, сказ та глузд – це все симптоми, від яких я померти рано не боюсь. Бо якщo будуть закриватися мої повіки, то через сон я буду бачити тебе, та тебе знов не буде поряд, то параноя в голові гуде. Я можу битись головою в стіни, та ти не чутимеш, не чутиму і я, лиш сміхом знавеснілої людини озветься до небес любов моя. Так легко, коли в тебе параноя. Ти згодом впізнаєш її в лице, і лагідна, хоч трошечки скажена, тебе з собою посмішка веде. Тобі до неї хочеться торкнутись, поцілувать, віддатися зовсім, але вона цього не потребує. Їй байдуже до тебе, як усім. Ти ріжеш звивини тим невичерпним болем, що дифузує через шкіру та легені, тобі не вистачає навіть волі шарпнути гострим чимсь блакитні вени. Яка слабка, яка душевнохвора... Чекайте, вам треба часу щоб жаліть, те бісеня, що з тіла робит пустку, те бісеня, що у мені сидить? Жалійте все, жалійте мою вбогість, беріть чуття, беріть кохання, сон, залиште лиш зі мною параною, цю лярву, що впадає на поклон перед всіма. Вона їх б‘є постійно: їй весело дивитись в очі ці, що думають немов би стали вищі за параною в власній голові. Залиште мені шльондру цю за матір, за вчительку єдину на життя. Вона навчить, як правильно лягати, щоб репутація не шкодилась моя, щоб, все віддавши, впевнено устати, заслати ліжко і піти туди, де шльондра-матір, де моя хвороба, скасує наді мною всі суди. Не буде ні сумління, ні сраждання, ні страху, ані болю, ні жалю. Беріть у мене все, що до вподоби, залиште параною лиш мою. У неї губи сірі, не червоні, але ті губи хочу цілувать. У неї руки – кістяки у шкірі, холодний дотик буду цінувать. У неї крила чорні та химерні, та ними хочу вперше полетіть. У неї пальці – довгі та голодні, тим голодом я прагну теж хворіть. Я не прошу знеболювальне навіть, не вимагаю гордості назад, я хочу залицятися до смерті, я хочу мати істиний азарт! Я хочу, хочу, мрію параною! Я впізнаю її уже в лице, а поруч все нема й нема нікого, то лиш хвороба в голові гуде.

КОММЕНТАРИИ чувак с тепловоза 200182   2010-02-03 21:39 у ноя була пара и сталась пара-ноя гы гы а вапше по украйонськи нема темноты а есть темрява или питьма pliker 200190   2010-02-04 07:43 это не паранойя, это понос, причём словесный. sevka apple 200192   2010-02-04 08:01 Т.Г.Шевченко "Заповіт" +1 олейна 200194   2010-02-04 08:21 ой, ну ересь же ж! "боишься ли ты темноты" Yuta 200196   2010-02-04 09:04 леся українка навіть дочитати не змогла -1 Olena Semenchuk 200198   2010-02-04 10:18 первая строфа последняя строка....)) valeria 200221   2010-02-04 17:10 )))))))))))) где мои пятнадцать лет)))))

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/17252.html