Коли я стану матір’ю, а ти досить солідним, Попри пивний живіт, попри мій целюліт, Ми кохатимемося так само нестримно, як в вісімнадцять літ. І будемо все ще цілуватися з язиком і в губи, Навіть при підлітках-дітях. І роздягатимемо одне одного довго, Як субтропічне літо. І ніколи не обійдемося без прелюдії, І в тебе не буде коханки. Яка там коханка: Граємось в скрипку й смичок щоночі, Ледве живі до ранку. Ми освідчуватимемося коханні, масажуватимемо одне одному ніжки, і радітимемо, що торік поміняли в холі доріжки, бо старі були вже не те: щось постійно кололо в спину, коли ти мені в вушко шептав сороміцький план…на четверту дитину. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17112.html |