2009-11-17 : PawlikDoc : Хрущ
| В травні біля нашої хати хрущі літають
так само зграями як і ворони восени падаючи на криницю жук деякий час загрібає ніжками повітря лежачи горілиць ніби тендітна дівчина по телику в ранковій гімнастиці робить велосипедик чи ножиці і всі чоловіки вилупляються на її шортики перед роботою одягнені тільки в сорочку щойно погладжену на журнальному столику і чорні шкарпетки вчорашній бутерброд з сиром розвалюється в їхніх руках і до масляних зморшок додаються ворсинки килиму мені подобається коли жук падає на криницю якщо прикласти вухо до залізного накриття то можна почути цокотання його крилець жук плаче жук гігантський а тому махає головою і плаче його жалісливі очі питають у перевернутого світу що сталось гей що сталось чому я помираю все перевернуте а отже я помираю і в нього трапляється перший інсульт хата перефарбовується в біло-червоне він боїться інших жуків що можуть просто на нього сісти і згвалтувати і його гачковані ніжки не завадять їм його вороги його друзі всі хто забажає в цей момент все чорніє я люблю брати жука у руку щоб він дивився мені у вічі і пісявся жовтим від мого жорстокого погляду десятирічного хлопчика це ще гірше за жуків я — десятирічний хлопчик шрами від його страждальних рухів заживуть за добу мені пофіг на ці шрами я з ентузіазмом кладу жука на ту саму криницю де мені зручно і за біжу за пінцетом повернувшись з радістю відриваю першу лапку праву верхню так тягливо ніби ложка виймається з банки меду ніби дівчинка по телику намагається дотягнутися до стелі відривається його ніжка це нагадує крильця курчаток в ресторанах в соусі далі середня ніжка зліва для симетрії я не знаю що хочеться жуку якраз зараз в нього трапляється другий інсульт він залишає сліди на моєму лобі вони мені снитимуться через десять років зазвичай коли справа доходить до третьої лапки жук перестає рухатись твердіє і взагалі походить на убиту жертву і я думаю — нафіга мені убита жертва і я викидаю жука там поряд зі зрізаною гілкою малини у нього трапляється третій інсульт і навколишній світ ніби поляпаний вишневим джемом застигає картинкою на його жалюгідно-жалісних оченятах а я згодом побіжу до мами і скажу як я її люблю а вона скаже як любить мене і ми сміятимемося | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16822.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||