Вже скоро , ще одна хвилина,
І ми почуєм плач дитини,
Перші звуки цього немовля...
Та чому ж навколо тишина?..
Щось піднялось догори...
Чому поблякли кольори?
Чому , чому ніхто нас не вітає?
А лікар каже: "Ми Вам співчуваєм..."
Ні! Ніяк! Цього не може бути!
Не вірю! І не хочу чути!
Піти вперед , назад не подивившись
Померти , ще ненародившись...
І де був Бог , коли це дитинча
Померло в лікаря в руках?
Можливо це любов безмежна,
Забрати душу вже на небо?
А може це лише ігра?
Незнаю... Можливо ні , можливо й так... |