Безсонні ночі...
Попереду ніщо... Де твої очі? Невже і не було? Невже це був обман, Ілюзія , міраж? Ніч... Тяжкий туман, Поселився серед нас... Тмяне світло ліхтарів, Пуста дорога в нікуди, Та ці уривки спогадів Терзають душу... як завжди Настане ранок... І сонце розіб'є туман Який б прекрасний був світанок, Якби не в серці цей обман... | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/16718.html |