він ставить торби на платформу
і йде геть. дівчина зніяковіло дивиться вслід й запитує невідомо в кого: та чи має він совість тако робити? ... ну нащо я йому те сказала? ... плачучи, зривається за ним. на платформі залишаються пакет, вочевидь з хавкою і журналами, так-так, кольоровими журналами, повними щасливих усміхнених писків і пластикова баклажка молока і я. йоп вашу мать! - думаю я, втикаючи на молоко, відчуваючи, як моїм хребтом до самого тім'я довгоногим павуком підіймається розпач. ви мали наливати це молоко в кухлі і в миску на підлозі, як у фільмах Тарковського, ви мали би розуміти, що молоко, чуєте, це молоко у блакитній дволітровій баклажці - воно і є найкращою річчю у вашому житті, разом із птахами у годівничці за вашим вікном й вусатою весняною картоплею. а ви, замість дивитися, як ллється молоко, мов у фільмах Тарковського, змушуєте мене лишатися на платформі із вашими сумними продуктами і журналами і з вашим сумним молоком, змушуєте мене згадувати моє нерозумне факін минуле. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16576.html |