Ти втомився від клопотів, будніх.
День у день із рутини в картину Замальовану, перемальовану. В алкоголі знаходиш вакцину, А себе у лавах присутніх. Ти відтак не стримав кохання. Дань за нянь, скептиків, перців. Переповнене спогадів серце Кому-небудь із майстрів шевців. Не інь-янь, не тіп-топ – востаннє. На підсвічнику вистигне кров. У наплічнику звільниться місце. Коли туга відлине і звідси Я до тебе – на добрі вісті Із табличкою «Взірцева любов». | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16403.html |