лежу і всотую темряву цієї кімнати.
темрява пахне тобою і на дотик така само гаряча. під ранок темрява вже не соромиться вголос кричати, дряпатись, кусатись, плакати. під ранок так боляче, так солодко й щемко кінчати, вдев'яте, вдесяте; і нехай у тебе буде другий і третій батько, брат, син, чоловік і коханець. ми будемо снитись нашим качкам у нашому очереті на нашій бучанці. нехай він буде тобі ідеалом, найдобрішим, наймолодшим і найрозумнішим. горня з недопитою тобою кавою щоранку теплішає. нехай він не напише про інших, ніколи тебе не образить, хай повторює, що лиш для тебе створений. наше кохання пульсує у наших м'язах, на наших губах смак усіх наших родинок. най у вас буде все, чого тобі хочеться. а у мене лиш кава без цукру, кава з нами. темрява нашої кімнати мене лоскоче твоїми поглядами, волоссям, руками. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16369.html |