ти прокидаєшся
і довго лежиш із заплющеними очима, думаючи, що непогано було б навчитися так ходити. тобі кажуть "дівчинко, забудь про нього, ти кльова, життя довге і кольорове, як телепрограма, йди далі, переключися, все попереду." і ти відповідаєш "так, ви маєте рацію, життя довге і кольорове, як телепрограма, а він - СУКА, він мене кинув!" "це на краще" - кажуть тобі. "так, це на краще, я стану щаслива, я буду посміхатися, як всі дівки із реклами, разом узяті." але ти щоранку лежиш із заплющеними очима і дивишся, як йде, йде, йде сніг, сніг, сніг чорно-білий сніг. тому що кохання - це дитина, дівчинко, твоя перша дитина, і всі кольори світу насправді народжуються в його очах. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16309.html |