Овації – три копійки
Покладені на наші стигмати. Полюю на нОві враження!? Грудьми упаду додолу, Щоб бачити твої ноги. А там лише інші колії Шеренгами в стрій по двоє, І запах, і дотик асфальту… В пропорції – щастя та гроші. Плюю на відродження нації. Ми заживо вмерли в собі Коли не плекаємо віру Бодай би в самого себе, Чи хоч би у чисту воду. Я знов на колінах розгойданий. Обшарпаний іноземною. Рекламою заклеймований Прокинуся в позі лотоса. Обпалений імпозантною Кометою ближнього космосу. На мене чекає потяг. На тебе чатує смуток. Як тільки вагони рушать – Відірвані радіо-голови За спиртом заморським і ліками, За сонними та голодними Демонами. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16221.html |