Діти пішли від сонця
діти соняхи своїми заквітчаними голівками десь постійно снять марять дитяча уява це там де і ми але - рай це екстаз це мрії що невпинно збуваються а отже оновлюються - бо діти ж дитячі сни мов ціла вистава гучна, весела, кольорова, невловима як молоді зернята як ті хмаринки як волошки ось наступає осінь і діти поринають у нову подорож нову виставу нові квіти цього разу - айстри | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16193.html |