Слухай братуха є справа доможеш?
Запитав давній знайомий Ми сиділи в напів порожньому барі Насолоджувались бердичівським пивом Нас оточувала прохолода наче в морзі Це був кращий варінт Ніж залюднені вулиці Ніж спека Я втомлювався від цього смаженого літа Почувався знесиленим Іноді хотілося стати річковою водою І повністю розтіктися Звичайно допоможу Відповів Мене не покидало враженя Що я залишаюсь повністю сам В цій зоні відокремленій Від справжнього життя Від друзів Один друг якщо все складеться Буде мене відспівувати на похоронах Священик майбутній все-таки Інші просто зникнyть примарами Я дивлюсь на свого співбесідника Він теж Скоро буде далеко від мене як завжди Ти ще пишеш? Чергове питання Так звичайно Але ж не так як Лєрмонтов? Щоб з римою і зрозуміло? Якось закручено? Чому закручено? Начебто зрозуміло пишу Та не кажи Ондо твір був Бєлєєт парус одінокій Наше спілкування закінчується Я виходжу на вулицю Порожню Як бесіди зі старими друзями Як спогади Як теперешній стан Здіймається великий вітер І ось Я Самотнє вітрило Цього корабля вулиці Білію По спражньому самотній | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16133.html |