Ця трава
Ще не сіно Тому вона дихає на повну Гріючи своїми легенями Наші босі ноги Зелена красуння дивовижно спокійна Хоча ця дівчина завжди самотня Ми лягаєм на неї І вона солодко скрипить Моїм старим диваном Котрий давно пішов У рай поламаних речей Трава дивиться на небо До нього підстрибує Всією своєю сутністю Воно таке глибоке І судячи з кольору тепле Прагне туди де Глибоко і тепло По своєрідному кайфує Від своєї самотності Від своєї недосяжної мети Просто дивиться на мрію Крізь нас наче крізь пальці Ми не проти бути Пальцями самотньої красуні Вона знає В будь якому разі Добре Коли Глибоко і тепло | ||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16007.html |