Другий тиждень кава у кредит
Все блище осінь все далі літо Жінки у тебе таки в ряди-годи Приходять і йдуть так тихо-тихо Гуляє дощ він теплий і нічний У цьому ви з ним безумовно схожі Поглянь будинки вас обох ждучи Зубами вікон шкіряться вороже Лірика справжня, красиві слова Солодким соком набухають у роті Стираєш туш із моєї щоки І тихо просиш постелити постіль А я? Що я? – була й пішла Бліда мов сніг, така ж простоволоса Твій внутрішній ангелик помахав крилом залишу перо свого – іди я постелила постіль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/15876.html |