* * *
простягни мені долоню я поцілую суцвіття ліній втраплю у загадкову цятку перетину - нашої зустрічі напевно, такий саме знак є й на моїй... правиці? левиці? шуйці? десниці?... Є! але я - не бачила * * * Я не молилась, не молила давно, я просто так була - життя перчила і солила, як воду в ступочці товкла. Було ж: молилось і бажалось, так палко праглось і моглось. А потім щось тихеньке сталось - надалі тихше й повелось. Дивуюся - з життя, і з себе, тримаю скрушний ритм хвилин. І трепетно милуюсь з неба, сивіючого, мов полин. ТРЕТІ ПІВНІ Щохвилини ближчаю до втрати. Втім, нема смаку передчуття. Я наважилася: не чекати - смакувати кожен рух життя. Ти чи я? Хто перший? Шанси рівні. То не варт тривожитись завчас. Бо, коли відпіють треті півні, взнають всі, напевно, окрім нас. травень 2009 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/15620.html |