* * *
Схилив жовту голову місяць На цямриння холодної півночі: - Зоряно вам на землі? Зоряно? А мені угорі – темно й холодно. Глибо-о-окий колодязь всесвіту: - Агов! - не докличешся. На голубому денці аж ген – маленька земля, загубилася круглим люстерком І дивиться місяцю в очі. Що вона відбиває? Що вона бачить? Тихо… Відпочиває місяць задуманий На холодному цямринні півночі. Тоскно... * * * Веселковий сон не йде. Йде – брунатний і червоний. Голова гудьма гуде, голосний туман стодзвонить. Веселкової весни, Літа-літа розмаїття Кличу, кличу я у сни, Яблуком думок побиті! Упадаю в перед сон. Неглибоко. Чорно-буро. Чи завершився сезон Самоспоминів похмурих? * * * Ви не знаєте, хто говорив, що весна не прийде? Ви не чули, що, наче, не мрітиме зорями небо? Ви вже знаєте: листя жовтневе руде Не впаде падолистом, бо більше нікому не треба? Є хай-тек, кібер-простір, і всі відчуття, що ти тут. Не схотів, утомився – вмикаєш “режим економний”. На шпалерках у Windows невтомні сакУри цвітуть. Безупинно і якісно. Холодно й трохи судомно. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14917.html |