Дай мне синих пилюль от старости,
И от грусти зелёных капель, Коль от жадности, да от слабости Твой цветной порошок не катит. Дай чего-то для буйной юности, От бессонницы – синей жидкости : Я побуду пригожей умницей В грациозно-кошачьей гибкости. Дай настойки зелёной от глупости, - Выпью всю до конца, до донышка. И микстуры плесни от скупости, Распушусь бездумным воробышком. Ты накапай в зелёные очи Баклажанной синьки от ревности, Чтоб ослепнуть мне будущей ночью, Позабывшей во тьме о неверности, Сыпь-ка всё, что попалось под руку, Пусть смешаются яды и зелья. Я развею бездумную скуку, Захлебнусь в ломовом похмелии. А потом призову прилежного Незнакомого юного лекаря. - Вот,- скажу ему, - Потерпевшая, От единственного аптекаря. Гобліновський перевод твору Аптекар Взвєстє чорних пігулок від бєдності, І червоних таблєток від старості. І насиптє чогось от врєдності, Та налєйтє чогось для храбрості. Дайте розових від гламурності, І зільоних от чорной рєвності, Намешайтє мені зі щєдростью Всьо, шо нужно мнє по потрьєбності. Від таланту мого нєвьїбєнного Дайте тоже щось ефектівноє. Може клізму, а можє, нєрвноє, - Можем ми розмишлять от протівного. І від глупості неминучої, І для щастія нєпритворного Дайте жидкості невонючої Із проносного та снотворного. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14829.html |