Застиглий світ в свічаді пише зиму,
і пера, пера сиплються з небес… Чигає чагарник: а що тепера? Все зашкарубне, як кора берез? Гілки вгорі кричать: Допоки кривда? Долоня чорна тре долоню чорну!.. Так сухо, зимно, лунко, наче привиди мандрують кольори у свій неспокій - на ожеледь… на ожеледь … на ожеледь… Що хочеш, світе? Чому ти завмерлий? О Боже мій, о Боже мій, о Боже мій,.. Ніхто не смертний, та чи світ– безсмертний? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14760.html |