Він тихо йшов за мною крок у крок
Не залишав й на мить саму з думками Втішав мій розпач вітром із зірок Журбу мою ховав за сімома замками Він моїй праці дарував тріумф Він музику мою росив віршами Він плакав замість мене, терплячи мій глум І рахував зі мною зморшки й рани Він не складав безсило крил, Коли я всоте падала з олімпів Тягнув нагору, скільки було сил І таки витягнув…маленьку й вперту жінку Він знав, що моя сила схована в словах, Її не бачитиме Всесвіт доти, Допоки я не пересилю в собі страх…. Мій ангел –охоронець…хто ти?..... | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14702.html |