Холод цілує собак у вологі очі,
В пащі - вологі від слини маленькі пекла. Місячне сяйво повільно стікає в Очерет. Дід без куфайки пхає батон до пельки. Це ще не вірші, це шепіт крізь мерзлі шиби. Грудень гряде. Щороку - той самий грудень. Всесвіт гойдає псів, мов ляльок на шибениці. Вітер цілує нас в неприкриті груди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14613.html |