кажуть, що сльози очищують, певно
з такими калюжами стати святою ніщо не завадить, ніщо не даремно, серйозно займатись безглуздою грою. збиратись думками, й збирати манатки, тікати від світу, від себе, в свободу, кричати до неба не маючи й гадки, чи мають з тобою за хмарами згоду. сидіти вночі, і колотися кригою, і дрейфити жити, чи-то дрейфувати, до самого моря, сидіти і скиглити, виймати із серця шматочки гранати. гранатові кісточки смачно чавити, й дивитись, як соком всоталися спогади, у подушку снами тугими сповиту, і вже не пускають, впириючись рогами у стіни звязків і нелічених відстаней подовжених вдовж, поперечно скорочених. з яких можна впасти, якщо не розбігтися, з яких не злетіти, якщо навіть хочеться. і так вже не довго у відзнак отримати розщеплення себе на два, Й розпорошитись у звуках пронизливих. й хвилею линути згубивши в очищенні сліз найдорожче. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14454.html |