хлопчик світлішає духом в горах Шаоліня.
хлопчик у храмах проходить по вигинам долі. важко ростити і не перелити насіння, важко позбутися вчасно бажаної волі. хлопчик вбачає в майбутньому крихти минулого, знає на колір тепло і планети заласкує, хлопчик не ласий до смерті, та він їй смакує, надто жадано й відверто полює за казкою. надто жадано й відверто ховає під маскою гострі серпи, не натянуті пращі, й приспущені вожжі від серця, де літери гасла згасли. хлопчик блука. і вночі засинає у пущі... | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14386.html |