Заблукати у старих київських вуличках... - пише вона. Як? - перша думка. Як можна блукати у Києві? І я задумуюся: мо, зі мною щось не так? Як би все-таки примудритися - і заблукати?! Шіт! Потрібно випити, щоб притупити цю кінчену гостру холодну логіку в моїй башці.
Вона питає, чи є в моїй творчості щось просто позитивне. Я думаю. Думаю. Немає. У мене немає нічого просто позитивного. Я поморочений ублюдок, якщо хочете. В писанині, звісно. В житті я просто довбойоб.
- Ким ти себе бачиш через п*ять років? - питає мене чепурний менеджер на співбесіді.
- Менеджером відділу...
- Через п*ять років? А чому не через два?! От я прийшов на, ее, подібну твоїй посаду два роки тому.
І він починає розказувати мені галіму історію своєї кар*єри, всі ці мотивації, робота на результат, делеґування обов*язків. Одним словом, пускається берега, його несе стрімка хвиля корпоративного мейнстріму, і я мимоволі відхиляюся від столу до спинки стільця, боячись, як би ця хвиля мене не забризкала.
П*ять років! - думаю, дивлячись йому в очі і намагаючись посміхатися. Що ти знаєш про час? Через п*ять, ні - через десять років я волів би сидіти у тому самому моєму улюбленому кафе і пити те саме славутич світле, дивлячись на лисину бармена і неуважно зронюючи попіл сигарети на зелену скатертину. Але ж ні! Бо такі ентузіасти, як ти, через два роки відкриють на місці мого, сука, кафе якусь гламурну хуйню. Та що там два! Через рік, хулі там!
Я посміхаюся йому, хоча вже знаю, що він мене не візьме. Бо мої очі в такі моменти стають злими і голодними.
А до чого тут позитив?
А ось до чого. Поки він говорить, я уявляю, як блукаю старими київськими вуличками, яких вже не залишилось. І куди я вихожу? В центр! До свого кафе! Я уявляю, як лисий бармен на прізвисько Індіанець, який натягав у моє кафе своєї аудіоапаратури, своїх кактусів, свого життя, власне - як він розрізає на шматочки такого от дворічного володара життя. Своїм величезним зековським ножем.
- Зачекай - кажу йому я, бачачи, що справа йде до зняття скальпу. Підхожу до бару і пишу на менеджерському лобі - що там може на ньому вміститися? "Хуй!" - пишу. |
Шкалабалав | 140943 2008-10-20 14:52 |
собака | 140944 2008-10-20 14:53 |
собака | 140945 2008-10-20 14:54 |
Ivan Kulinski | 140947 2008-10-20 15:12 |
собака | 140948 2008-10-20 15:20 |
чувак с удаффа | 140949 2008-10-20 15:28 |
Шкалабалав | 140950 2008-10-20 15:31 |
Ivan Kulinski | 140951 2008-10-20 15:41 |
ясмаленькойбуковки | 140952 2008-10-20 15:41 |
хочу быть трямом | 140953 2008-10-20 16:06 |
sandal | 140954 2008-10-20 16:10 |
хочу быть трямом | 140956 2008-10-20 16:33 |
Та, что на ушко шептала | 140957 2008-10-20 16:37 |
ченака | 140958 2008-10-20 16:46 |
Ivan Kulinski | 140969 2008-10-20 20:18 |
хочу быть трямом | 141001 2008-10-21 08:52 |
Ivan Kulinski | 141005 2008-10-21 09:14 |
хочу быть трямом | 141009 2008-10-21 09:23 |
Та, что на ушко шептала | 141014 2008-10-21 09:40 |
чувак с удаффа | 141016 2008-10-21 09:57 |
Ivan Kulinski | 141023 2008-10-21 10:37 |
Та, что на ушко шептала | 141027 2008-10-21 10:47 |
Ivan Kulinski | 141028 2008-10-21 10:55 |
Та, что на ушко шептала | 141037 2008-10-21 11:33 |
Ivan Kulinski | 141053 2008-10-21 12:35 |
Та, что на ушко шептала | 141055 2008-10-21 12:45 |
маляруша | 141082 2008-10-21 16:25 |
|