+1
Тобі так приємно тобі так суттєво Забути хоча б то миттєво Питання – чому? в пітьму та не наче знирнув Та ні чого ти не відчув Суцільне ніщо Тебе ріжуть Роблять шматами - це буде на сніданок - це на обід - це на вечерю гарно виходить… Наче нічого не відбулося. Ти посміхаєшся Нехай… може колись… а може й ні… Сподівання… Ти ховаєшся далеко в собі… Але ти раптово знайшов у пам’яті ще одну надію. Збираючись останнім подихом повзеш до неї… Ось воно… Неначе знайшов… ти щось собі міркуєш щось зупиняєш… Але знов то саме… Щось зламане назавжди Зажди ти не кажеш Як завжди шуткуєш Ніби радієш Ти не викажеш Слабкість свою Вони застрягли назавжди у своїх гандонах І нікчемному спілкуванні Вони завжди в своїх анальгетиках… Їхнє життя це суцільний латекс… Даремно я це кажу бо ніхто цього не почує… Даремно це чути якщо не розуміти головного… Даремно розуміти це і вірити що гандон захистить ваше життя… | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13882.html |