за вікном, під сакурою,
сперечаються двоє ханиг: - та їбав я юльку! - курку ти дехлу їбав на базарі! це все, що вдається зрозуміти із суперечки, інші політичні аргументи наводяться мадярською, сакура щедро посипає їх рожевим снігом, потім вони замовкають і стомлено дивляться на зачинений магазин "Юний ..хнік", кожен з нас думає про своє, поволі ковтаючи тепле вино із пластикових пляшок, ми - у готельному номері, вони - на траві під нашим вікном, але нас однаково засипає гарячим сірим піском і рожевими пелюстками, що їх так багато у нашої батьківщини. потім буде долина нарцисів, і дітвора закриватиме букетиками обличчя від відеокамери, потім буде таксист, який відвезе нас замість готелю у гори, і самотня бабуся на городику на висоті так із сімсот метрів над рівнем моря, і річка Ріка, і струмок при дорозі із горнятком на кілочку, і ми загубимо відеодиск, і вкотре знайдемо один одного... а зараз ти кажеш, що тобі не по собі у цьому галімому готелі, що-що? - перепитую, сьорбаю тепле вино і думаю про те, що юний хнік, ким би він не був, іноді значно ближчий, ніж ті, хто поруч. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13543.html |