скресання моїх внутрiшнiх рiчок
воно починається незалежно вiд пори року я все ще вiдчуваю холодну кригу всерединi але тепла течiя вже пiдхопила i несе цi неоковирнi гострi уламки мого минулого якi поволi тануть завдаючи болю рiзкого несподiваного нереагуючого на найлiпшу анестезiю крiм одної... ти просто не прибирай свою тендiтну долоню з моєї скронi ми тихо заснемо поруч i прокинемось на свiтанку з новими iменами. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13512.html |