забуття неначе павутина
воно обплiтає свiдомiсть своїми тонкими вiзерунками i ти пiрнаєш у розчин спокою та рiвноваги але випадковий порив вiтру що сягне 15 метрiв на секунду розтрощить твiй панцир рознесе на дрiбнi друзки твою химерну фортецю i ти знову цеглина за цеглиною будеш вiдбудовувати свої руїни як завше ти намагатимешся робити це в кнайпi за третiм столиком лiворуч вiд вiкна i тому твоя павутина з нескладними вiзерунками так потерпає вiд рiзких поривiв вiтру. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13501.html |