теплий помаранчевий місяць
хитається у соснових гілках,
зтрушуючи зелені соковиті шишки;
білки сторожко дрімають,
вистромивши із дупел
пухнасті хвостики;
хрущі заглядають у вікно,
розглядаючи фото квітуючої сакури
над ліжком;
сиджу на краєчку,
пишу при світлі твоїх очей
заплющених;
спи, совеня,
клюв у подушку,
пальчики-лапки ворушаться,
крильцями обгорнулось моє совеня
моє совеня
моє біле моє рожеве моє пухнасте
моє голеньке
моє єдине у світі,
таке рідкісне, що немає кольору,
яким можна було би пофарбувати
книгу
нашого життя
нашої любові |