2008-05-03 : Шкалабалав : Знову три крапки посеред речення
| знову три крапки посеред речення
по радіо транслювали «Містера Сковороду» чомусь згадав шпроти в роялі та «зорі що очі весняної ночі» «contra spem spero!» ніч вже кілька тижнів дихає вітром гучно дихає з присвистом наче то не весна а зима спить ніч крізь сон плаче її безсоння продовжується вдень згадав що сучасний тоталітаризм існує як в принципі було завжди і це не дивно хоча прийшла весна було воно одного разу взимку заплющила очі ніч дріботять краплини третю добу відсутні промені сонця хтось шукає зло хтось шукає добро а інший взагалі нічого не шукає і це нормально і пам’ятаеш коли вони вийшли зі станції метро навколо було перше квітня мабуть то було перше квітня бо чулося багато жартів і вона запитала чому ти не жартуєш сьогодні тобі ж це так файно вдається та ні відповів він я не вмію жартувати першого квітня жартувати це як лити воду на квіти під час дощу першого квітня хоч раз на рік треба бути серйозним згадай це «день дурня» і бути серйозним під час жартів показати себе дурнем що не розуміє жарти вельми дотепно саме першого квітня саме першого квітня пам’ятаеш він шукав одну річ а знайшов іншу він знайшов іншу річ пам’ятаєш шукав одного разу взимку вони встигли на останній потяг ще б дві хвилини пригальмували і запізнилися б йшли б пішки або ловили б таксі бігли вниз по ескалатору вони ледь-ледь встигли вскочити в вагон і тоді він спитав її чи то мені здається чи то дійсно так що коли ти чогось хочеш ти мовчиш або натякаєш тоді у вагоні навколо була зима вони змерзли давно вже було літо він вийшов зі станції і подумав що дійсно сучасний тоталітаризм дещо трансформувався але існує як і було раніше і що «навіщо нам риба якщо є ікра» це досвід а не гра словами насправді це досвід що грається зі словами і щира відвертість небезпечна ось так чомусь він подумав але не занотував хоча коли він вийшов зі станції навколо були друзі та багато зеленого та жовтого і сяяло сонце та то вже байдуже бо завжди існує три крапки в середині речення три крапки згодом захворіла бідолашна хворобою лютою але це такий жах що невідомо чи воскресне вона чи отямиться чи буде такою як колись коли йшли кудись далеко-далеко крізь сон вона йому нічого не сказала він від образи мовчав замкнувся бо це вже безглузде питання він хотів їй сказати хотів її спитати чи ти чи ти розумієш чи розумієш ти що це таке знати що люба людина захворіла і може вилікуватися може врятувати того що її кохає та не може зупинити жорстокість не може через ненависть що оточила його і яка назва цієї хвороби він не знає та врешті-решт ніч відкрила очі очі весняної ночі але то вже було не перше квітня але то був насправді «день дурня» бо було дуже бо весело-весело радів підступний злодій покидьок бо він сучасний Доріан Грей і чокнутий Робін Гуд дикий привід минулого але дійсно він переплутав епохи десь на кілька століть так ото воно таке кепське страховисько та три крапки посеред речення та шпроти в роялі та «зорі що очі весняної ночі» та станції метро | ||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13383.html | ||||||||