Одного яблуневого світанку
Я наконєц увідєл щастя То була дивна й нєпонятная картіна Фашіст із дівчинкой стояли на дорогє Неначе сон я бачив в ту хвилину Мене зненацька огорнула радість Як сонце ранніми лучами Бува хатину білу огортає Співали птіци понад проводами Ј ген, вдалі, спікірував лелека А він стояв, есесовець старенький Ј його сиві очі все вдивлялись вдаль далеку Нємєцкій танк палав на горизонті То партізани грілись у застави Вчорашній самольот лежав тепленький Ще німців трохи в ньом осталось Коли палало серце у фашіста Він пригортав до себе дівчинку рукою А другою курив без фільтра сігарєту Ј говорив їй на німецькій тихій мові Він говорив, що там, на Родіні Гдє нємци злиє, куда ні сунь ти рило По уліцам, як звірі дікіє, гуляють Є його внучка, тоже дєвочка, но нємка Есесовець вдивлявся вдаль мрійливо Немов хотів побачить щось, звірюга Ті брови, очі, ще не крашені ні разу Онучки, що жила в Німеччині дальокой. Ј пригортав до себе дівчинку савєцкую Јщо чимало дєл он должен сдєлать Особенно поймать развєдчика Котрий насоліл в кампот есесовцям. А дєвочка його не понімала тої миті Но развє что отдєльниє слова Но нємцу не хотєла сдєлать больно Поетому з охотою кивала. Так у фашіста проявились человєчєскіє чувства Вєдь он, в конце концов, людина Ну просто очінь он любіл работу Ј не хотів тірять своє робоче місце. | ||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/1333.html |