кохаю тебе,
моя річка, мій очерет з пташенятами у чуприні, мої два сонця у воді і в небі - твої очі; вода під ногами- бачиш, коли довго дивитися, то вже не видко окремих хвильок, і річка стає одним цілим з вищербленим камінням набережної, з нами, з нашими очима, з нашим небом, з нашим портвейном; якщо довго-довго дивитися у воду, станеш рибою; якщо довго-довго дивитися тобі у вічі, можна попливти, стати твоєю хвилею; у мене є лише ти, у річки є лише ми, небо і риби; може, нам нарешті зарахуються, хоча б у додатковому часі у цьому матчі з чорно-червоною командою буденності і річка, і наші очі, і нагодований булкою качур, і риби, яких ми не впіймали; | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13286.html |