Крик обізяни.
Крик обізяни, леті як воробушек Јз загаженого гньоздишка, Что сидишь? Сміх. Виключу фанарики в небі у себя Что толку з них Коли коні набігли до подвір’я толпой Смеркає. Камни. Хто кинув камні? Что за звєрі? Глубокою луной би вз’їлись, Коні. Риби. Буває й риби гинуть, і поети Что нє успєл тогда сказать? Что в мире лапухи уже взошли Ј розпустились по дорогам злі лалеки… Животними зовут іх в пєснях. Солдатик. Солдатик борсався у спідньому Кололося в карманах Но не успел – накрыло Закрутыло гайкі по самі ручкі Он не успел! Веселилово. Что случілось тайком? Статістіка показывает своё Москва река – своё А я своё У каждого свое разнообразие сложилось А у кого-то некуда – беда. Но в песне можно всё. За что? Что-то мало, и не очень А могло бы случится или приблизиться А могло бы и нет Но никогда не бывает так чтобы сразу и каждый поотдельности. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/1286.html |