2007-11-28 : Jim : Потрібний час

Її вже не лишилося такої, Від неї залишилось лиш ім’я, Їй кажуть: ти тепер навік зі мною, З холодним подивом: пробач, я не твоя... І сонечка зрадливого проміння Голубить через ледь замерзле скло. Вона одна – і це її спасіння, Вона одна – і це її тепло. Сумний юнак зрадливими очима Залізе в душу ледь помітно, крадькома. Пройде крізь темряву зруйнованого Риму І зрозуміє, що прийшов сюди дарма. Дарма прийшов лиш той, хто не чекає, І марним буде все, що не для вас, Та доля всіх до щастя спонукає, Можливо... не настав потрібний час.

КОММЕНТАРИИ бс 118143   2007-11-28 15:32 круть! +1 бс 118144   2007-11-28 15:32 круть! +1 Оболонь Спорт 118148   2007-11-28 16:36 Наверно это позитив +1 didakakiyfdrvch 118161   2007-11-29 09:47 Масляное масло, блин. Как же таг? Мне лично взаимопонимания не хватает очень. Тут, по-моему, та же проблема... Да? jim 118170   2007-11-29 12:31 didakakiyfdrvch 118161 именно так. Взаимопонимания, чувств. MEDUZKA 118171   2007-11-29 13:24 Пройде крізь темряву зруйнованого Риму да PAU 118202   2007-11-29 17:12 если б это была картина - можно было бы сказать: многопланово Мария Новикова 118221   2007-11-30 13:35 Рулят только первые два столбика Ветер 118270   2007-12-02 02:27 Не впечетлило. Ни туда ни сюда. Писатель как писатель, таких потом дети в школе учат. Lunita 120510   2008-01-16 14:00 очень и очень офигительно. Спасибо. БеДа 139265   2008-09-30 11:01 Фигасе... Клевый стих... ! ЗАЧЕТ!!!

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12461.html