поряд зі мною у кількох кроках тінь
я знаю її і вона знає про мене все з неба дивиться на нас бог але вже майже ніч темно і дерева хилять свої дерев"яні руки хилять над нами свої дерев"яні серця чорні від холоду ми притискаємось до землі ближче ближче ближче перетворюємось на вітер і летимо а дерева лишаються стояти зі своїми похиленими дерев"яними руками зі своїми похиленими дерев"яними серцями чорні від холоду | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12336.html |