щур: дайте мені цигарку.
юля витягає з сумки пачку "прими", дає цигарку щуреві, бунко, й бере собі. усі курять. у сутінках світяться три вогники. юля: скоро осінь. бунко: моя сєстра.. юля: мене і досі висаджує, типу осінь - школа. ааа ми вже такі старі. бунко: угу, сумно. але школа то лажа. домашні роботи, тупі учілки, ну його нах. юля: 100%, але.. ми були молоді)) щур: мені тільки рік. юля: у бунко: у юля: стоп! юля: якщо тобі рік, виходить ми проґавили твій др. бунко: а справді. чо мовчав? щур: тю.. я не певен стосовно дати. точно не знаю. бунко: та ладно, так не буває. думаєш ми дурні? юля: він приховує якусь таємницю) бунко: він не хоче нас запросити. бунко (різко кидає недопалок вбік): шо казати - кріса. щур (так само різко кидає недопалком): сама кріса. юля (робить так само): корочє, давайте зара й відзначимо пацючого деера. бунко: точно. маємо час. юля (до щуря): з тебе тортик. щур: а подарунки? бунко: подарунки потім, де ми зара їх братимемо? юля: ага, пацюк, ну ти б думав до того як шось казати. щур: а де мені взяти тортика? бунко (засмучено): блін.. юля: стоп. юля (!): адже в тебе є маґічні здібності! якщо ти зміг телєпортувати нас з мосту сюди, виходить можеш телєпортувати себе до супермаркету, купити тортик, а потім знову телєпортуватися назад. бунко: ууу! щур: ну я не знаю.. бунко: давай давай, одна нага здєсь, другая там! щур: ну ок. відбувається концептуальна телєпортація, щур зникає. минає певний час. юля та бунко нервово палять. юля: гм. думаєш він повернеться? бунко: напевно, я йому винна 20 баксів. з"являється щур з тортиком та пляшкою віскі. бунко: ууу, жир! юля: ааа, я така голодна! бунко та юля наминають тортик, облизують пальці, п"ють з горла, дуже задоволені. юля: ей, пацючок, із деером те! бунко: угу, малий, вітаємо! щур: а поцілувати? юля підіймає щуря та цілує взасос. юля: цьом) бунко: цьом) щур (витирає з миси слину та крем): ... раптом усі помічають що баржа горить. легка паніка. юля: ааа! бунко: ааа! юля: не тре було палити. бунко: то всьо пацюк! юля: потрібно ушиватись. щур: мо спробуємо загасити? бунко (хапає щуря в руки): ану давай, телєпортуй нас відси! щур: мо спробуємо.. юля (хапає пляшку та сумку): ей, чекайте на мене. бунко (трясе щуря): давай, негайно! щур: ... знову відбувається телєпортація. бунко, юля та щур опиняються на березі. стоять та дивляться як горить баржа. юля: ого.. бунко: жир.. щур: дури. баржа вибухає, ламається навпіл та повільно тоне. бунко: пиздець. завіса. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11913.html |