Дивишся свій улюблений фильм
В ньому мрія твоя і твоя жага Він міг бути твоїм життям Але ти чомусь лише ти І от раптом з”являється хтось З ореолом легенди І вуличні ліхтарі перестають Бути звичайним видовищем Навіть оживають манекени перехожих Але це лише початок Тому що далі треба йти одному Повз порожнечу обивательської нудьги І пробачити тим Хто вже не з тобою на цьому шляху Чию усмішку збираєш зі скалок Розбитого будильником сну Але чий голос в телефоні вже занадто байдужий А цей хтось лише один з не багатьох Хто може розбити двері твоєї клітки І випустити на волю І одного дощового вечора Вдивляючись у жахливі візерунки хмар Ти згадаєш що світ чарівний | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11717.html |