2007-04-06 : кішка : депресивне

сонце випікає зіниці пісочний годинник крізь пальці пропускає три хвилини втрачаю тебе чи себе втрачаю ...пам'ять безжальна - як електрошок може просто не хочу повертатись але ж... пам'ять така собі машина часу - механізми скриплять душа опирається пульс стихає ...засинаю?чи може нарешті вмир... страшно як стрибок з парашутом який точно не відкриється страшно як відсутність зв'язку з тобою страшно як те що очі твої стали такі німі більше не читаю з них ...пам'ять безжальна як електрошок годинник відміряв три роки піску і мене пропустив крізь клепсидру як крізь м'ясорубку тому маю безодню замість душі і ти ніколи не почуєш коли кинутий тобою камінь впаде на дно

КОММЕНТАРИИ кішка 104939   2007-04-06 14:39 АppleCief, дякую Gurgen 104936   2007-04-06 13:21 Что-то стиль письма мне сильно знаком. AppleChief 104934   2007-04-06 12:32 Кі (скорочення від Кіця), навіть дуже не погано! А оскільки це все, мабуть, з пережитого- виходить гарне, насичене словесне вираження почуттів.. + NADA 104930   2007-04-06 12:15 ой.... вельмі цяжкі верш Цікавыя вобразы і камянёвы сэнс дзякуй Окталлія 105470   2007-04-11 20:42 дуже сподобалось, особливо чотири останні рядки PieceOfSoul 105339   2007-04-10 15:31 Сильно + сабака 105435   2007-04-11 13:06 та нічо, парашути розкриються і все буде добре. а клепсидру легко зламати, тільки лезом пошкробати трохи і алєс. Анаконда 106093   2007-04-19 23:48 Нормуль. Lunita 107055   2007-05-10 16:52 Расставание с любимым - всегда тяжело, а когда три года... Держись. Если поняла правильно ;) Если нет,сорри :) Написано хорошо, как и остальное. Молодец

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11072.html