взять бы, и убить все краски!
вже байдуже, що існують ті сходи, сходи до тебе, до твоєї весняної усмішки. зараз, вже, не має в цьому ніякого сенсу, нарешті хвилини розміняли цю мить! і, кожному запалу своє! зорепадами його і фараонами, акелова кров та ямайське борошно... а, проходя мимо, не оборачиваться! проходя мимо, курить, и не оборачиваться! гори – гори ясно, чтобы не погасло! гори – гори ясно, чтобы не погасло! ...и только море. Им начинаются наши сны. | ||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/10828.html |