Гілочки прогинаються під тягарем снігу білочорна панорама тиші бурульки окупували вже весняну стріху усміхаються тобі старі лижі і туман заблукав у своїх трьох соснах мріється йому про зливу а зима пряде на новеньких кроснах гнусавить фольк без надриву вчорашню депресію легко зняло рукою дерево елегійно-вродливе прощання з незрозумілою журбою віра в майбутнє щасливе розуміння того що життя траса лижня на ній бувають падіння мов сніжна лавина наростає думка всесвітня про людства прозріння коли холод прийме тебе в свої обійми бачатимеш Бедзіра картини щиро емоції різні прийми відшуай в собі погляд людини зігріється серце затанцює знов сніг заграє гармонія-диво у горах залунає чистий твій сніг і збережеться дбайливо в пам'яті комірчинах сонце і туман більше нічого не треба в горах ти ніби мольфар чи шаман щастя вбираєш сам з неба 28.01.07 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/10818.html |