2007-01-18 : Аня Раскі : Твір за мотивами роману «Крістіна» Стівена Кінга
| Українська версія
«Запорожець Вася» У селі було тихо, третя ночі. Хлопець Микола йшов по багнюці зі своїм другом Іваном у двір до баби Ґандзі за самогоном. Вони ще не протверезіли від першої банки, тому зорі мерехтіли і дерева ходили ходуном. Баба Ґандзя спала, хоч як вони кричали баба їм не відкрила бо була глуха! Вертаючись додому вони голосно матюкались поки не побачили його… Блакитний Запорожець тихенько стояв у дворі сусіда… від подиву Микола зомлів, а Івана вирвало… Хлопці в житті ніколи не бачили нічого крутішого за трактор, а тут таке… Івану стало геть зле і він пішов до дому, а Микола вирішив купити це диво будь що. Він не пив місяць щоб зібрати ту ціну, яку призначив хазяїн. Хазяїн алкаш – проблем не було. - Бережи Васю. - Я Микола. - Вася це запорожець. - У, бля, запорожець знач козак. І ось щастя: купив, сидить у кабінці і рулить… просто їздить не вміє, машина не заводиться, но уже рулить… І тут таке, випив трохи… іще випив… і машина сама поїхала. Поле, дерева, кущі, багнюка… от воно щастя… Наступного дня треба випендрицця. - Іван, пашлі катаця! - Так в тебеж бензіна нема… - Не сци, це ж Вася, пьєш самогонку і він сам їде… - Сам ти Вася. Не варто було казати такі слова, обідився Вася і переїхав Івана. Микола в шоці, але Івана все таки поховав у саду шоб не нашли… Тільки поклав лопату аж ніц Галя йде, відра несе з яблуками. - Галя! Галька!!! - Шо тобі? - Поїхали в клуб! - То відчиняй кузов відра покладу. Залізла вона на переднє місце. Микола нєрвнічає, а Васі нравиця – яблуками пахне і дівочі сідниці м’якенькі. Микола дав газу, і рванув Вася як самольот до клуба. - Ой пасіба Микола, ой Пасіба, а яблука собі остав. Труси? Та хай в тебе лежать, заберу потом коли вдруге кататимеш. Пішла… Микола зомлів, а Вася заплакав бензіном - гарна Галька! Тут по селу пішло, шо Іван пропав. Перекопали все село нашли в садку живого, але п’яного з поломаними ребрами і в грязюці, відкопався собака… і розказав Іван, шо це Микола, сучий син, таке наробив, чуть зі світу не зжив, а добра баба Ґандзя принесла живильного самогону і відходила бідного… І пішло все село, хто з граблями, хто з лопатами, на Миколу з Васьою. ВБИТЬ ЗАСРАНЦІВ – кричали баби з мужиками… одна Галька плакала і жаліла шо труси не забрала… Нашли! Хотіли вбить, але Микола у всьому признався, шо бухав багато і машина в нього дурна на весь капот, і сказав шо більше не буде вбивать Івана ні разу, плакав, божився і люди його пожаліли… і отправили до Галі труси однести. От і все! А Вася? Васю передєлали на трактор і випустили на волю в садок. Тепер у нього щастя, адже в садку кожен день збирає яблука Галя… | ||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/10593.html | ||||||||||||