Тепловоз logo ТЕПЛОВОЗ.COM


2006-12-26 : Nonhuman-girl : Сталеві монстри



Коли я зазираю у вікно,
Ледь вкрите тонким інеєм прозорим,
Перед очами постає кіно:
На стрічці дивній полихають зорі.

Їх безліч сяє навкруги в пітьмі,
І сяйво це - дороговказ в майбутнє,
А в глибині душі бринять пісні,
І диво тих мелодій незабутнє.

Світанок в серці, золотий серпанок
Огорне тіло, сонячне тепло
Зігріє душу. Світлий, літній ранок –
Не віриться, що в світі є ще й зло!

І знову кадри дивні у вікні:
Крізь тьмяні шибки бачу плац у полі,
На цім ристалищі, окрім моєї Долі,
(Що з острахом кружляє в тому колі),
Гарцює рицар в обладунках на коні.

Його шолом увінчаний пером,
Сталевий панцир мерехтить, як зорі,
Плащ розвивається воронячим крилом,
А очі – синя хвиля в морі.

Він грізно та велично споглядає
Завмер весь світ - чекає на біду.
Кого чи що він в тім краю шукає,
Із ким затіяв на віки війну,
Звідкіль з’явився? – та ніхто не знає.
Я з щирим розпачем гукну:
«Сталеві монстри бродять у душі!»
Він відгукнеться: «Я не тільки у тобі!»




КОММЕНТАРИИ


Wdr99319   2006-12-26 06:20
Идея да. Финал недоделан.

Lunita99384   2006-12-26 16:29
Ага. Финал какой-то скомканный получился.

Басаргин Сергей99426   2006-12-27 07:55
вдохновенно -афигенно

loffofora210413   2010-06-10 01:45
розвивається дитина, дитина, Василю


Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/10421.html