Загорівся Київ, спалахнув вогнем --
То ступила Осінь слідом за дощем. Київ запишався, оголив провулки, З Осінню вітався, тиснув її руки. Пишні славні крони опустились долі -- То цариця Осінь провела рукою. Вкрилися бруківка, тротуари жаром, Ніби тут недавно вогнище палало. Задзюрчали тихо поповнілі ріки -- То багряна Осінь опустила віки. Опустила віки, трохи помарніла, Віти оголились і дощі полили. А невдовзі люди Осені назміну Весело й привітно вже зустрінуть Зиму. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/10019.html |