Привіт
Я давно тобі хотів сказати Привіт Але ти напевно мене не чуєш Я біля тебе Дивлюсь в твої закриті очі Такі сухі та ніжні як ця осінь у моїй кишені Як це листя мовчазне Воно ліниво падало з дерева на мої долоні А ти ліниво стоїш навіть не бажаєш відкривати себе мені цієї неповороткої зими Мене завжди тягнуло до твоїх безкрайніх вчинків на небі їх ніхто не розумів крім мене а ти все ж стоїш а я все лежу і мені здається ти падаєш але насправді ти за склом за моїм вигаданим склом відкрий очі мій Робесп’єр. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21160.html |